CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Sam. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das erste Buch Samuel

Kapitel 17

1 Die Philister6430 sammelten622 ihre Heere4264 zum Streit4421 und kamen zusammen622 zu Socho7755 in Juda3063 und lagerten sich2583 zwischen Socho7755 und Aseka5825, am Ende Damim.

2 Aber Saul7586 und376 die Männer Israels3478 kamen zusammen622 und lagerten sich2583 im Eichgrunde6010; und rüsteten sich6186 zum Streit4421 gegen7125 die Philister6430.

3 Und3478 die Philister6430 stunden auf5975 einem Berge2022 jenseits und die Israeliten auf5975 einem Berge2022 diesseits, daß ein Tal1516 zwischen ihnen war.

4 Da trat hervor aus3318 den Lagern4264 der Philister6430 ein Riese mit Namen8034 Goliath1555 von Gath1661, sechs8337 Ellen520 und einer Hand breit hoch1363;

5 und5178 hatte einen ehernen Helm3553 auf seinem Haupt7218 und5178 einen schuppichten Panzer8302 an3847, und das Gewicht4948 seines Panzers war fünftausend2568 Sekel Erzes;

6 und5178 hatte eherne5178 Beinharnische4697 an seinen Schenkeln7272 und einen ehernen Schild3591 auf seinen Schultern3802.

7 Und3967 der Schaft6086 seines Spießes2595 war wie ein Weberbaum707 und das Eisen3852 seines Spießes2595 hatte sechshundert8337 Sekel Eisens1270 und sein Schildträger5375 ging1980 vor6440 ihm her.

8 Und5975 er stund und rief7121 zu4634 dem Zeuge Israels3478 und sprach559 zu ihnen: Was seid3318 ihr ausgezogen, euch zu rüsten6186 in einen Streit4421? Bin ich nicht ein376 Philister6430 und ihr Sauls7586 Knechte5650? Erwählet einen unter euch, der zu mir herabkomme3381!

9 Vermag3201 er wider mich zu streiten3898, und schlägt5221 mich, so wollen wir eure Knechte5650 sein; vermag3201 ich aber wider ihn und schlage5221 ihn, so sollt ihr unsere Knechte5650 sein, daß ihr uns dienet5647.

10 Und376 der Philister6430 sprach559: Ich habe5414 heutigestages3117 dem Zeuge Israels3478 Hohn2778 gesprochen; gebt mir einen und laßt uns miteinander3162 streiten3898!

11 Da Saul7586 und6430 ganz Israel3478 diese Rede1697 des Philisters höreten, entsetzten sie8085 sich2865 und fürchteten3372 sich sehr3966.

12 David1732 aber war935 eines ephrathischen673 Mannes Sohn1121, von Bethlehem-Juda3063, der hieß8034 Isai3448, der hatte acht8083 Söhne1121 und war ein alter2204 Mann zu Sauls7586 Zeiten3117 und war betagt unter den Männern582.

13 Und1121 die drei7969 größten1419 Söhne1121 Isais3448 waren310 mit Saul7586 in Streit4421 gezogen3212 und1980 hießen mit Namen8034: Eliab446, der erstgeborne, Abinadab41, der andere4932, und Samma8048, der dritte7969.

14 David1732 aber war der jüngste6996. Da310 aber die drei7969 ältesten1419 mit Saul7586 in den Krieg zogen1980,

15 ging1980 David1732 wiederum7725 von Saul7586, daß er der Schafe6629 seines Vaters1 hütete7462 zu Bethlehem1035.

16 Aber der Philister6430 trat5066 herzu frühe morgens und abends6150 und stellete sich7925 dar vierzig705 Tage3117.

17 Isai3448 aber sprach559 zu seinem Sohn1121 David1732: Nimm3947 für deine Brüder251 diese Epha374 Sangen und diese zehn6235 Brote3899 und lauf7323 in das2088 Heer4264 zu deinen Brüdern251,

18 und6161 diese zehn6235 frischen Käse, und bringe935 sie505 dem Hauptmann8269; und besuche deine Brüder251, ob‘s ihnen wohlgehe, und nimm3947, was sie6485 dir befehlen.

19 Saul7586 aber und376 sie und alle Männer Israels3478 waren im Eichgrunde6010 und stritten3898 wider die Philister6430.

20 Da machte sich7925 David1732 des Morgens1242 frühe auf5375 und ließ5203 die Schafe6629 dem Hüter8104 und trug und ging935 hin3212, wie ihm Isai3448 geboten hatte6680, und kam zur Wagenburg4570. Und das Heer2428 war ausgezogen und hatte sich gerüstet3318, und schrieen7321 im Streit4421.

21 Denn Israel3478 hatte sich6186 gerüstet4634, so waren die Philister6430 wider7125 ihren Zeug auch gerüstet4634

22 Da ließ5203 David1732 das Gefäß3627, das er3027 trug, unter dem Hüter der Gefäße3627 und lief7323 zu8104 dem Zeuge; und ging935 hinein und grüßte7592 seine Brüder251.

23 Und da er noch mit ihnen redete1696, siehe, da trat herauf5927 der Riese mit Namen8034 Goliath1555, der Philister6430 von Gath1661, aus der Philister6430 Zeug und redete1696 wie428 vorhin; und David1732 hörete es1697.

24 Aber jedermann in Israel3478, wenn er376 den Mann376 sah7200, floh5127 er vor6440 ihm und fürchtete3372 sich sehr3966.

25 Und376 jedermann in Israel3478 sprach559: Habt ihr den Mann376 gesehen herauftreten5927? Denn er376 ist heraufgetreten, Israel3478 Hohn2778 zu sprechen. Und wer ihn schlägt5221, den will7200 der König4428 sehr1419 reich6238 machen5927 und ihm seine Tochter1323 geben5414 und will seines Vaters1 Haus1004 frei2670 machen6213 in Israel3478.

26 Da sprach559 David1732 zu4634 den Männern582, die bei ihm stunden: Was wird man559 dem tun6213, der diesen1975 Philister6430 schlägt5221 und376 die Schande2781 von Israel3478 wendet5493? Denn wer ist5975 der Philister6430, dieser Unbeschnittene6189, der den Zeug des lebendigen2416 Gottes430 höhnet?

27 Da sagte559 ihm das1697 Volk5971 wie vorhin: So wird man559 tun6213 dem376, der ihn schlägt5221.

28 Und7455 Eliab446, sein größter Bruder251 hörete ihn reden1696 mit den Männern582 und ergrimmete mit Zorn639 wider David1732 und sprach559: Warum bist du herabkommen3381? und warum hast8085 du die2007 wenigen4592 Schafe6629 dort in der Wüste4057 verlassen5203? Ich kenne3045 deine Vermessenheit2087 wohl und deines Herzens3824 Bosheit. Denn du bist herabkommen3381, daß du den Streit4421 sehest7200.

29 David1732 antwortete559: Was habe1697 ich denn nun getan6213? Ist mir‘s nicht befohlen?

30 Und wandte sich5437 von ihm gegen einen andern312 und sprach, wie7223 er vorhin gesagt559 hatte1697. Da7725 antwortete ihm das1697 Volk5971 wie vorhin.

31 Und da sie8085 die Worte1697 höreten, die David1732 sagte1696, verkündigten5046 sie3947 es vor6440 Saul7586, und er ließ ihn holen.

32 Und David1732 sprach559 zu Saul7586: Es entfalle5307 keinem Menschen120 das Herz3820 um deswillen; dein Knecht5650 soll hingehen3212 und mit dem Philister6430 streiten3898.

33 Saul7586 aber sprach559 zu David1732: Du kannst3201 nicht hingehen3212 wider diesen Philister6430, mit ihm zu streiten3898; denn du bist ein376 Knabe5288, dieser aber ist ein Kriegsmann4421 von seiner Jugend5271 auf.

34 David1732 aber sprach559 zu Saul7586: Dein Knecht5650 hütete7462 der Schafe5739 seines Vaters1, und es kam935 ein Löwe738 und ein Bär1677 und trug5375 ein Schaf7716 weg von der Herde6629.

35 Und ich lief ihm nach310 und schlug5221 ihn und errettete5337 es aus3318 seinem Maul6310. Und da er2388 sich6965 über mich machte, ergriff ich ihn bei seinem Bart2206 und schlug5221 ihn und tötete4191 ihn.

36 Also hat dein Knecht5650 geschlagen beide den Löwen738 und den Bären1677. So soll nun dieser Philister6430, der Unbeschnittene6189, sein gleichwie deren einer259, denn er5221 hat geschändet2778 den Zeug des lebendigen2416 Gottes430.

37 Und7586 David1732 sprach559: Der HErr3068, der mich von3027 dem3027 Löwen738 und559 Bären1677 errettet hat, der wird3212 mich auch5337 erretten5337 von3027 diesem Philister6430.

38 Und4055 Saul7586 sprach zu David1732: Gehe hin, der HErr sei mit dir! Und5178 Saul zog3847 David seine Kleider an und setzte5414 ihm einen ehernen Helm6959 auf sein Haupt7218 und legte3847 ihm einen Panzer8302 an.

39 Und4055 David1732 gürtete sein2296 Schwert2719 über seine Kleider und fing an2974 zu gehen3212, denn er1732 hatte es nie versucht5254. Da sprach559 David1732 zu Saul7586: Ich kann3201 nicht5493 also gehen3212, denn ich bin‘s nicht gewohnt; und legte es von sich.

40 Und nahm3947 seinen Stab4731 in seine Hand3027 und erwählte977 fünf2568 glatte2512 Steine68 aus dem Bach5158 und tat sie5066 in die Hirtentasche7462, die er hatte, und in den Sack3627, und nahm die Schleuder7050 in seine Hand3027 und machte7760 sich zu dem Philister6430.

41 Und376 der Philister6430 ging3212 auch einher1980 und machte sich7131 zu David1732, und sein Schildträger5375 vor6440 ihm her.

42 Da nun der Philister6430 sah5027 und4758 schauete David1732 an7200, verachtete959 er ihn. Denn er war ein Knabe5288, bräunlich132 und schön3303.

43 Und6430 der Philister6430 sprach559 zu David1732: Bin ich denn ein Hund3611, daß du mit Stecken4731 zu mir kommst935? Und fluchte7043 dem David1732 bei seinem GOtt430.

44 Und6430 sprach559 zu David1732: Komm3212 her zu mir, ich will dein Fleisch1320 geben5414 den Vögeln5775 unter dem Himmel8064 und den Tieren929 auf dem Felde7704!

45 David1732 aber sprach559 zu4634 dem Philister6430: Du kommst935 zu mir mit Schwert2719, Spieß2595 und Schild3591; ich aber komme935 zu dir im Namen8034 des HErrn3068 Zebaoth6635, des Gottes430 des Zeuges Israels3478, den du gehöhnet hast2778.

46 Heutigestages3117 wird3045 dich5462 der HErr3068 in meine Hand3027 überantworten, daß ich dich schlage5221 und6297 nehme5493 dein Haupt7218 von dir und gebe5414 den Leichnam des Heers der Philister6430 heute3117 den Vögeln5775 unter dem Himmel8064 und dem Wild2416 auf Erden776, daß alles Land776 inne werde, daß Israel3478 einen GOtt430 hat3426,

47 und daß alle diese Gemeine inne werde, daß der HErr3068 nicht durch Schwert2719 noch Spieß2595 hilft3467; denn der Streit4421 ist des HErrn3068, und wird3045 euch geben5414 in unsere Hände3027.

48 Da sich6965 nun der Philister6430 aufmachte, ging3212 daher und nahete sich7126 gegen7125 David1732, eilete David1732 und lief7323 vom Zeuge gegen7125 den Philister6430.

49 Und David1732 tat7971 seine Hand3027 in die Tasche3627 und nahm3947 einen Stein68 daraus und schleuderte7049 und traf den Philister6430 an seine Stirn4696, daß der Stein68 in seine Stirn4696 fuhr2883, und er5221 zur Erde776 fiel5307 auf6440 sein Angesicht.

50 Also überwand2388 David1732 den Philister6430 mit der Schleuder7050 und6430 mit dem Stein68; und schlug5221 ihn und tötete4191 ihn. Und da David1732 kein Schwert2719 in seiner Hand3027 hatte,

51 lief7323 er1732 und trat5975 zu dem Philister6430 und nahm3947 sein4191 Schwert2719 und zog es aus3772 der Scheide8593 und tötete4191 ihn und hieb ihm8025 den Kopf7218 damit ab. Da aber die Philister6430 sahen7200, daß ihr Stärkster1368 tot war, flohen5127 sie.

52 Und6430 die Männer582 Israels3478 und Judas machten sich5307 auf6965 und riefen7321 und jagten den Philistern nach7291, bis man kommt935 ins Tal1516, und bis an die Tore8179 Ekrons6138. Und die Philister6430 fielen erschlagen2491 auf dem Wege1870 zu den Toren8189 bis gen Gath1661 und gen Ekron6138.

53 Und310 die Kinder1121 Israel3478 kehreten um7725 von dem Nachjagen1814 der Philister6430 und beraubten8155 ihr Lager4264.

54 David1732 aber nahm3947 des Philisters Haupt7218 und6430 brachte935 es gen Jerusalem3389; seine Waffen3627 aber legte7760 er in seine Hütte168.

55 Da aber Saul7586 David1732 sah7200 ausgehen3318 wider7125 den Philister6430, sprach559 er74 zu Abner74, seinem Feldhauptmann8269: Wes Sohn1121 ist der Knabe5288? Abner74 aber sprach559: So wahr deine See LE5315 lebet, König4428, ich weiß3045 nicht518.

56 Der König4428 sprach559: So frage7592 danach, wes Sohn1121 der Jüngling5958 sei.

57 Da nun David1732 wiederkam von der Schlacht5221 des Philisters, nahm3947 ihn Abner74 und6430 brachte7725 ihn vor6440 Saul7586; und6430 er hatte935 des Philisters Haupt7218 in seiner Hand3027.

58 Und5650 Saul7586 sprach559 zu ihm: Wes Sohn1121 bist du, Knabe5288? David1732 sprach559: Ich bin ein Sohn1121 deines Knechts Isai3448, des Bethlehemiten1022.

1-а Самуїлова

Розділ 17

1 І зібрали филисти́мляни свої ві́йська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборува́ли між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

2 І зібра́лися Саул та ізра́їльтяни, і таборува́ли в долині Елі, і вставилися до бо́ю проти филисти́млян.

3 І стояли филисти́мляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.

4 І вийшов із филистимських табо́рів однобо́рець, ім'я́ йому Ґолія́т із Ґату. Високий був — шість ліктів і п'ядь.

5 А на голові його — мідяний шоло́м, і він одя́гнений був у па́нцера з луски́; а вага того па́нцера — п'ять тисяч шеклів міді.

6 А на нога́х його — мідяні наголі́нники, а за плечи́ма його — мідяний спис.

7 А держа́к списа його — як ткацький вал, а ві́стря спи́су його — шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоно́ша.

8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: „Чого ви вийшли ставати до бо́ю? Чи ж я не филисти́млянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зі́йде до мене.

9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми ста́немо вам за рабів. А якщо я перемо́жу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам“.

10 І сказав филисти́млянин: „Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки́. Дайте мені чоловіка, і бу́демо битися вдвох“.

11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филисти́млянина, — і вони перестра́шилися та сильно наляка́лися.

12 А Давид — син того мужа ефра́тянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я́ йому Єссе́й, що мав во́сьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був стари́й, увійшов у літа.

13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну́. А імена́ трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його — Авінадав, а третій — Шамма.

14 А Давид — він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

15 А Давид ходив до Саула, та вертався па́сти отару свого батька в Віфлеємі.

16 А той филисти́млянин підхо́див ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

17 І сказав Єссей до сина свого Давида: „Візьми но для братів своїх ефу́ цього пра́женого зе́рна, і десять цих хлібі́в, та й віднеси́ скоренько до табо́ру до своїх братів.

18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про пово́дження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.“

19 А Саул і вони, та всі ізра́їльтяни були в долині Елі, — воювали з филисти́млянами.

20 І встав Давид рано вранці, і полиши́в ота́ру свою на сто́рожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обо́зу, а ві́йсько вихо́дило до бойово́го стро́ю, і підняли́ вони окрик у бою́.

21 І ви́шикувалися Ізраїль та Филисти́млянин ла́ва проти ла́ви.

22 І Давид позоставив свою но́шу в сто́рожа речей, та й побіг до по́лку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про пово́дження.

23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полкі́в одноборець, филисти́млянин Ґолія́т ім'я́ йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова́, а Давид почув.

24 А всі ізра́їльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

25 І говорив Ізра́їльтянин: „Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажа́ти Ізраїля. І буде, — того чоловіка, що вб'є його, збагати́ть його цар великим багатством, і дочку́ свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі“.

26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: „Що́ буде зро́блене тому, хто вб'є цього филисти́млянина й зді́йме обра́зу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филисти́млянин, що так зневажає полки́ Живого Бога?“

27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: „Отак буде зро́блено чоловікові, хто вб'є його“.

28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: „Чого то зійшов ти? І на ко́го ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумі́лість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну́!“

29 А Давид відказав: „Та що́ я зробив тепер? Чи не на нака́з батька?“

30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.

32 І сказав Давид до Саула: „Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій пі́де, і буде битися з отим филистимлянином“.

33 І сказав Саул до Давида: „Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти мали́й, а він воя́к від своєї мо́лодости“.

34 І сказав Давид до Саула: „Твій раб був пастухо́м свого батька при отарі, і прихо́див лев, а також — ведмідь, та й тягнув штуку дрібно́ї худоби зо стада,

35 а я вихо́див за ним, і побивав його, і виривав те з па́щі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гри́ву, та й побивав його.

36 І лева, і ведмедя побива́в твій раб. І цей необрізаний филисти́млянин буде, як один із них, бо він зневажив полки́ Живого Бога!“

37 І сказав Давид: „Господь, що врятува́в мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филисти́млянина“. І сказав Саул: „Іди, і нехай Господь буде з тобою!“

38 І зодягнув Саул Давида в свою о́діж, і дав мідяно́го шоло́ма на його голову, і надів на нього па́нцера.

39 І прип'я́в Давид меча його на одежу свою, та й силкува́вся йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: „Не мо́жу в цьому ходити, бо я не звик!“ І поскида́в Давид їх із себе.

40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять ви́гладжених камінці́в із потоку, і поклав їх у пастушу то́рбу, яку мав, та в торби́ну, а його пра́ща — у руці його. І він пішов до филисти́млянина.

41 А филисти́млянин підхо́див усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита́ перед ним.

42 І подивився филисти́млянин, та й побачив Давида, — і злегкова́жив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юна́к струнко́ї поста́ви.

43 І сказав филисти́млянин до Давида: „Чи я пес, що ти вийшов на мене з ки́єм?“ І филисти́млянин прокляв Давида своїми богами.

44 І сказав филисти́млянин до Давида: „Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам пта́ству небесному та звірині́ польові́й“.

45 І сказав Давид до филисти́млянина: „Ти йдеш на мене з мечем і списом та ра́тищем, а я йду на тебе в Ім'я́ Господа Савао́та, Бога військ Ізра́їлевих, які́ ти знева́жив.

46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою ру́ку, — і я поб'ю́ тебе́, і відітну́ голову твою з тебе, і дня цього я дам па́дло филистимського табо́ру птаству небесному та земній звірині́. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мече́м та списом, — бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку“.

48 І сталося, коли филисти́млянин устав і пішов, і збли́зився до Давида, то Давид поспішив і побіг до ла́ви навпроти филисти́млянина.

49 І простя́г Давид руку свою до то́рби, і взяв звідти ка́меня, та й кинув із пращі, — і вдарив филисти́млянина в чоло́ його. І той камінь втявся йому в чоло́, — і він упав на обличчя своє на землю.

50 І отак переміг Давид филисти́млянина пра́щею та ка́менем, — і вдарив він филисти́млянина, та й убив його, а меча́ не було в Давидовій руці.

51 І підбіг Давид, і став на филисти́млянина, і ви́хопив його меча́, і витяг його з його пі́хви, — та й убив його, і відтяв ним йому го́лову! І побачили филисти́мляни, що помер їх сила́ч, — і стали втікати!

52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопи́лися, і зняли́ крик, та й погнали филисти́млян аж доти, де йдеться до Ґа́ю, і аж до брами Екро́ну. І падали трупи филисти́млян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.

53 І верну́лися Ізраїлеві сини з пого́ні за филистимлянами, та й розграбува́ли їхні табо́ри.

54 А Давид узяв го́лову того филисти́млянина, і приніс її до Єрусалиму, а збро́ю його склав у своєму наме́ті.

55 А як Саул побачив Давида, що вихо́див напроти филисти́млянина, то сказав до Авне́ра, провідника́ війська: „Чий син оцей хло́пець, Авне́ре?“ А Авне́р відказав: „Присягаю життям твоїм, о ца́рю, що не знаю!“

56 І сказав цар: „Запитай, чий син цей юна́к?“

57 А коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то Авне́р узяв його й привів його перед Саула, а голова́ филисти́млянина — у руці його.

58 І сказав до нього Саул: „Чий ти син, хло́пче?“ А Давид відказав: „Я син раба твого віфлеємлянина Єссе́я“.

Das erste Buch Samuel

Kapitel 17

1-а Самуїлова

Розділ 17

1 Die Philister6430 sammelten622 ihre Heere4264 zum Streit4421 und kamen zusammen622 zu Socho7755 in Juda3063 und lagerten sich2583 zwischen Socho7755 und Aseka5825, am Ende Damim.

1 І зібрали филисти́мляни свої ві́йська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборува́ли між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

2 Aber Saul7586 und376 die Männer Israels3478 kamen zusammen622 und lagerten sich2583 im Eichgrunde6010; und rüsteten sich6186 zum Streit4421 gegen7125 die Philister6430.

2 І зібра́лися Саул та ізра́їльтяни, і таборува́ли в долині Елі, і вставилися до бо́ю проти филисти́млян.

3 Und3478 die Philister6430 stunden auf5975 einem Berge2022 jenseits und die Israeliten auf5975 einem Berge2022 diesseits, daß ein Tal1516 zwischen ihnen war.

3 І стояли филисти́мляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.

4 Da trat hervor aus3318 den Lagern4264 der Philister6430 ein Riese mit Namen8034 Goliath1555 von Gath1661, sechs8337 Ellen520 und einer Hand breit hoch1363;

4 І вийшов із филистимських табо́рів однобо́рець, ім'я́ йому Ґолія́т із Ґату. Високий був — шість ліктів і п'ядь.

5 und5178 hatte einen ehernen Helm3553 auf seinem Haupt7218 und5178 einen schuppichten Panzer8302 an3847, und das Gewicht4948 seines Panzers war fünftausend2568 Sekel Erzes;

5 А на голові його — мідяний шоло́м, і він одя́гнений був у па́нцера з луски́; а вага того па́нцера — п'ять тисяч шеклів міді.

6 und5178 hatte eherne5178 Beinharnische4697 an seinen Schenkeln7272 und einen ehernen Schild3591 auf seinen Schultern3802.

6 А на нога́х його — мідяні наголі́нники, а за плечи́ма його — мідяний спис.

7 Und3967 der Schaft6086 seines Spießes2595 war wie ein Weberbaum707 und das Eisen3852 seines Spießes2595 hatte sechshundert8337 Sekel Eisens1270 und sein Schildträger5375 ging1980 vor6440 ihm her.

7 А держа́к списа його — як ткацький вал, а ві́стря спи́су його — шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоно́ша.

8 Und5975 er stund und rief7121 zu4634 dem Zeuge Israels3478 und sprach559 zu ihnen: Was seid3318 ihr ausgezogen, euch zu rüsten6186 in einen Streit4421? Bin ich nicht ein376 Philister6430 und ihr Sauls7586 Knechte5650? Erwählet einen unter euch, der zu mir herabkomme3381!

8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: „Чого ви вийшли ставати до бо́ю? Чи ж я не филисти́млянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зі́йде до мене.

9 Vermag3201 er wider mich zu streiten3898, und schlägt5221 mich, so wollen wir eure Knechte5650 sein; vermag3201 ich aber wider ihn und schlage5221 ihn, so sollt ihr unsere Knechte5650 sein, daß ihr uns dienet5647.

9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми ста́немо вам за рабів. А якщо я перемо́жу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам“.

10 Und376 der Philister6430 sprach559: Ich habe5414 heutigestages3117 dem Zeuge Israels3478 Hohn2778 gesprochen; gebt mir einen und laßt uns miteinander3162 streiten3898!

10 І сказав филисти́млянин: „Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки́. Дайте мені чоловіка, і бу́демо битися вдвох“.

11 Da Saul7586 und6430 ganz Israel3478 diese Rede1697 des Philisters höreten, entsetzten sie8085 sich2865 und fürchteten3372 sich sehr3966.

11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филисти́млянина, — і вони перестра́шилися та сильно наляка́лися.

12 David1732 aber war935 eines ephrathischen673 Mannes Sohn1121, von Bethlehem-Juda3063, der hieß8034 Isai3448, der hatte acht8083 Söhne1121 und war ein alter2204 Mann zu Sauls7586 Zeiten3117 und war betagt unter den Männern582.

12 А Давид — син того мужа ефра́тянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я́ йому Єссе́й, що мав во́сьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був стари́й, увійшов у літа.

13 Und1121 die drei7969 größten1419 Söhne1121 Isais3448 waren310 mit Saul7586 in Streit4421 gezogen3212 und1980 hießen mit Namen8034: Eliab446, der erstgeborne, Abinadab41, der andere4932, und Samma8048, der dritte7969.

13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну́. А імена́ трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його — Авінадав, а третій — Шамма.

14 David1732 aber war der jüngste6996. Da310 aber die drei7969 ältesten1419 mit Saul7586 in den Krieg zogen1980,

14 А Давид — він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

15 ging1980 David1732 wiederum7725 von Saul7586, daß er der Schafe6629 seines Vaters1 hütete7462 zu Bethlehem1035.

15 А Давид ходив до Саула, та вертався па́сти отару свого батька в Віфлеємі.

16 Aber der Philister6430 trat5066 herzu frühe morgens und abends6150 und stellete sich7925 dar vierzig705 Tage3117.

16 А той филисти́млянин підхо́див ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

17 Isai3448 aber sprach559 zu seinem Sohn1121 David1732: Nimm3947 für deine Brüder251 diese Epha374 Sangen und diese zehn6235 Brote3899 und lauf7323 in das2088 Heer4264 zu deinen Brüdern251,

17 І сказав Єссей до сина свого Давида: „Візьми но для братів своїх ефу́ цього пра́женого зе́рна, і десять цих хлібі́в, та й віднеси́ скоренько до табо́ру до своїх братів.

18 und6161 diese zehn6235 frischen Käse, und bringe935 sie505 dem Hauptmann8269; und besuche deine Brüder251, ob‘s ihnen wohlgehe, und nimm3947, was sie6485 dir befehlen.

18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про пово́дження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.“

19 Saul7586 aber und376 sie und alle Männer Israels3478 waren im Eichgrunde6010 und stritten3898 wider die Philister6430.

19 А Саул і вони, та всі ізра́їльтяни були в долині Елі, — воювали з филисти́млянами.

20 Da machte sich7925 David1732 des Morgens1242 frühe auf5375 und ließ5203 die Schafe6629 dem Hüter8104 und trug und ging935 hin3212, wie ihm Isai3448 geboten hatte6680, und kam zur Wagenburg4570. Und das Heer2428 war ausgezogen und hatte sich gerüstet3318, und schrieen7321 im Streit4421.

20 І встав Давид рано вранці, і полиши́в ота́ру свою на сто́рожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обо́зу, а ві́йсько вихо́дило до бойово́го стро́ю, і підняли́ вони окрик у бою́.

21 Denn Israel3478 hatte sich6186 gerüstet4634, so waren die Philister6430 wider7125 ihren Zeug auch gerüstet4634

21 І ви́шикувалися Ізраїль та Филисти́млянин ла́ва проти ла́ви.

22 Da ließ5203 David1732 das Gefäß3627, das er3027 trug, unter dem Hüter der Gefäße3627 und lief7323 zu8104 dem Zeuge; und ging935 hinein und grüßte7592 seine Brüder251.

22 І Давид позоставив свою но́шу в сто́рожа речей, та й побіг до по́лку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про пово́дження.

23 Und da er noch mit ihnen redete1696, siehe, da trat herauf5927 der Riese mit Namen8034 Goliath1555, der Philister6430 von Gath1661, aus der Philister6430 Zeug und redete1696 wie428 vorhin; und David1732 hörete es1697.

23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полкі́в одноборець, филисти́млянин Ґолія́т ім'я́ йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова́, а Давид почув.

24 Aber jedermann in Israel3478, wenn er376 den Mann376 sah7200, floh5127 er vor6440 ihm und fürchtete3372 sich sehr3966.

24 А всі ізра́їльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

25 Und376 jedermann in Israel3478 sprach559: Habt ihr den Mann376 gesehen herauftreten5927? Denn er376 ist heraufgetreten, Israel3478 Hohn2778 zu sprechen. Und wer ihn schlägt5221, den will7200 der König4428 sehr1419 reich6238 machen5927 und ihm seine Tochter1323 geben5414 und will seines Vaters1 Haus1004 frei2670 machen6213 in Israel3478.

25 І говорив Ізра́їльтянин: „Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажа́ти Ізраїля. І буде, — того чоловіка, що вб'є його, збагати́ть його цар великим багатством, і дочку́ свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі“.

26 Da sprach559 David1732 zu4634 den Männern582, die bei ihm stunden: Was wird man559 dem tun6213, der diesen1975 Philister6430 schlägt5221 und376 die Schande2781 von Israel3478 wendet5493? Denn wer ist5975 der Philister6430, dieser Unbeschnittene6189, der den Zeug des lebendigen2416 Gottes430 höhnet?

26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: „Що́ буде зро́блене тому, хто вб'є цього филисти́млянина й зді́йме обра́зу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филисти́млянин, що так зневажає полки́ Живого Бога?“

27 Da sagte559 ihm das1697 Volk5971 wie vorhin: So wird man559 tun6213 dem376, der ihn schlägt5221.

27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: „Отак буде зро́блено чоловікові, хто вб'є його“.

28 Und7455 Eliab446, sein größter Bruder251 hörete ihn reden1696 mit den Männern582 und ergrimmete mit Zorn639 wider David1732 und sprach559: Warum bist du herabkommen3381? und warum hast8085 du die2007 wenigen4592 Schafe6629 dort in der Wüste4057 verlassen5203? Ich kenne3045 deine Vermessenheit2087 wohl und deines Herzens3824 Bosheit. Denn du bist herabkommen3381, daß du den Streit4421 sehest7200.

28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: „Чого то зійшов ти? І на ко́го ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумі́лість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну́!“

29 David1732 antwortete559: Was habe1697 ich denn nun getan6213? Ist mir‘s nicht befohlen?

29 А Давид відказав: „Та що́ я зробив тепер? Чи не на нака́з батька?“

30 Und wandte sich5437 von ihm gegen einen andern312 und sprach, wie7223 er vorhin gesagt559 hatte1697. Da7725 antwortete ihm das1697 Volk5971 wie vorhin.

30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

31 Und da sie8085 die Worte1697 höreten, die David1732 sagte1696, verkündigten5046 sie3947 es vor6440 Saul7586, und er ließ ihn holen.

31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.

32 Und David1732 sprach559 zu Saul7586: Es entfalle5307 keinem Menschen120 das Herz3820 um deswillen; dein Knecht5650 soll hingehen3212 und mit dem Philister6430 streiten3898.

32 І сказав Давид до Саула: „Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій пі́де, і буде битися з отим филистимлянином“.

33 Saul7586 aber sprach559 zu David1732: Du kannst3201 nicht hingehen3212 wider diesen Philister6430, mit ihm zu streiten3898; denn du bist ein376 Knabe5288, dieser aber ist ein Kriegsmann4421 von seiner Jugend5271 auf.

33 І сказав Саул до Давида: „Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти мали́й, а він воя́к від своєї мо́лодости“.

34 David1732 aber sprach559 zu Saul7586: Dein Knecht5650 hütete7462 der Schafe5739 seines Vaters1, und es kam935 ein Löwe738 und ein Bär1677 und trug5375 ein Schaf7716 weg von der Herde6629.

34 І сказав Давид до Саула: „Твій раб був пастухо́м свого батька при отарі, і прихо́див лев, а також — ведмідь, та й тягнув штуку дрібно́ї худоби зо стада,

35 Und ich lief ihm nach310 und schlug5221 ihn und errettete5337 es aus3318 seinem Maul6310. Und da er2388 sich6965 über mich machte, ergriff ich ihn bei seinem Bart2206 und schlug5221 ihn und tötete4191 ihn.

35 а я вихо́див за ним, і побивав його, і виривав те з па́щі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гри́ву, та й побивав його.

36 Also hat dein Knecht5650 geschlagen beide den Löwen738 und den Bären1677. So soll nun dieser Philister6430, der Unbeschnittene6189, sein gleichwie deren einer259, denn er5221 hat geschändet2778 den Zeug des lebendigen2416 Gottes430.

36 І лева, і ведмедя побива́в твій раб. І цей необрізаний филисти́млянин буде, як один із них, бо він зневажив полки́ Живого Бога!“

37 Und7586 David1732 sprach559: Der HErr3068, der mich von3027 dem3027 Löwen738 und559 Bären1677 errettet hat, der wird3212 mich auch5337 erretten5337 von3027 diesem Philister6430.

37 І сказав Давид: „Господь, що врятува́в мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филисти́млянина“. І сказав Саул: „Іди, і нехай Господь буде з тобою!“

38 Und4055 Saul7586 sprach zu David1732: Gehe hin, der HErr sei mit dir! Und5178 Saul zog3847 David seine Kleider an und setzte5414 ihm einen ehernen Helm6959 auf sein Haupt7218 und legte3847 ihm einen Panzer8302 an.

38 І зодягнув Саул Давида в свою о́діж, і дав мідяно́го шоло́ма на його голову, і надів на нього па́нцера.

39 Und4055 David1732 gürtete sein2296 Schwert2719 über seine Kleider und fing an2974 zu gehen3212, denn er1732 hatte es nie versucht5254. Da sprach559 David1732 zu Saul7586: Ich kann3201 nicht5493 also gehen3212, denn ich bin‘s nicht gewohnt; und legte es von sich.

39 І прип'я́в Давид меча його на одежу свою, та й силкува́вся йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: „Не мо́жу в цьому ходити, бо я не звик!“ І поскида́в Давид їх із себе.

40 Und nahm3947 seinen Stab4731 in seine Hand3027 und erwählte977 fünf2568 glatte2512 Steine68 aus dem Bach5158 und tat sie5066 in die Hirtentasche7462, die er hatte, und in den Sack3627, und nahm die Schleuder7050 in seine Hand3027 und machte7760 sich zu dem Philister6430.

40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять ви́гладжених камінці́в із потоку, і поклав їх у пастушу то́рбу, яку мав, та в торби́ну, а його пра́ща — у руці його. І він пішов до филисти́млянина.

41 Und376 der Philister6430 ging3212 auch einher1980 und machte sich7131 zu David1732, und sein Schildträger5375 vor6440 ihm her.

41 А филисти́млянин підхо́див усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита́ перед ним.

42 Da nun der Philister6430 sah5027 und4758 schauete David1732 an7200, verachtete959 er ihn. Denn er war ein Knabe5288, bräunlich132 und schön3303.

42 І подивився филисти́млянин, та й побачив Давида, — і злегкова́жив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юна́к струнко́ї поста́ви.

43 Und6430 der Philister6430 sprach559 zu David1732: Bin ich denn ein Hund3611, daß du mit Stecken4731 zu mir kommst935? Und fluchte7043 dem David1732 bei seinem GOtt430.

43 І сказав филисти́млянин до Давида: „Чи я пес, що ти вийшов на мене з ки́єм?“ І филисти́млянин прокляв Давида своїми богами.

44 Und6430 sprach559 zu David1732: Komm3212 her zu mir, ich will dein Fleisch1320 geben5414 den Vögeln5775 unter dem Himmel8064 und den Tieren929 auf dem Felde7704!

44 І сказав филисти́млянин до Давида: „Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам пта́ству небесному та звірині́ польові́й“.

45 David1732 aber sprach559 zu4634 dem Philister6430: Du kommst935 zu mir mit Schwert2719, Spieß2595 und Schild3591; ich aber komme935 zu dir im Namen8034 des HErrn3068 Zebaoth6635, des Gottes430 des Zeuges Israels3478, den du gehöhnet hast2778.

45 І сказав Давид до филисти́млянина: „Ти йдеш на мене з мечем і списом та ра́тищем, а я йду на тебе в Ім'я́ Господа Савао́та, Бога військ Ізра́їлевих, які́ ти знева́жив.

46 Heutigestages3117 wird3045 dich5462 der HErr3068 in meine Hand3027 überantworten, daß ich dich schlage5221 und6297 nehme5493 dein Haupt7218 von dir und gebe5414 den Leichnam des Heers der Philister6430 heute3117 den Vögeln5775 unter dem Himmel8064 und dem Wild2416 auf Erden776, daß alles Land776 inne werde, daß Israel3478 einen GOtt430 hat3426,

46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою ру́ку, — і я поб'ю́ тебе́, і відітну́ голову твою з тебе, і дня цього я дам па́дло филистимського табо́ру птаству небесному та земній звірині́. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

47 und daß alle diese Gemeine inne werde, daß der HErr3068 nicht durch Schwert2719 noch Spieß2595 hilft3467; denn der Streit4421 ist des HErrn3068, und wird3045 euch geben5414 in unsere Hände3027.

47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мече́м та списом, — бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку“.

48 Da sich6965 nun der Philister6430 aufmachte, ging3212 daher und nahete sich7126 gegen7125 David1732, eilete David1732 und lief7323 vom Zeuge gegen7125 den Philister6430.

48 І сталося, коли филисти́млянин устав і пішов, і збли́зився до Давида, то Давид поспішив і побіг до ла́ви навпроти филисти́млянина.

49 Und David1732 tat7971 seine Hand3027 in die Tasche3627 und nahm3947 einen Stein68 daraus und schleuderte7049 und traf den Philister6430 an seine Stirn4696, daß der Stein68 in seine Stirn4696 fuhr2883, und er5221 zur Erde776 fiel5307 auf6440 sein Angesicht.

49 І простя́г Давид руку свою до то́рби, і взяв звідти ка́меня, та й кинув із пращі, — і вдарив филисти́млянина в чоло́ його. І той камінь втявся йому в чоло́, — і він упав на обличчя своє на землю.

50 Also überwand2388 David1732 den Philister6430 mit der Schleuder7050 und6430 mit dem Stein68; und schlug5221 ihn und tötete4191 ihn. Und da David1732 kein Schwert2719 in seiner Hand3027 hatte,

50 І отак переміг Давид филисти́млянина пра́щею та ка́менем, — і вдарив він филисти́млянина, та й убив його, а меча́ не було в Давидовій руці.

51 lief7323 er1732 und trat5975 zu dem Philister6430 und nahm3947 sein4191 Schwert2719 und zog es aus3772 der Scheide8593 und tötete4191 ihn und hieb ihm8025 den Kopf7218 damit ab. Da aber die Philister6430 sahen7200, daß ihr Stärkster1368 tot war, flohen5127 sie.

51 І підбіг Давид, і став на филисти́млянина, і ви́хопив його меча́, і витяг його з його пі́хви, — та й убив його, і відтяв ним йому го́лову! І побачили филисти́мляни, що помер їх сила́ч, — і стали втікати!

52 Und6430 die Männer582 Israels3478 und Judas machten sich5307 auf6965 und riefen7321 und jagten den Philistern nach7291, bis man kommt935 ins Tal1516, und bis an die Tore8179 Ekrons6138. Und die Philister6430 fielen erschlagen2491 auf dem Wege1870 zu den Toren8189 bis gen Gath1661 und gen Ekron6138.

52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопи́лися, і зняли́ крик, та й погнали филисти́млян аж доти, де йдеться до Ґа́ю, і аж до брами Екро́ну. І падали трупи филисти́млян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.

53 Und310 die Kinder1121 Israel3478 kehreten um7725 von dem Nachjagen1814 der Philister6430 und beraubten8155 ihr Lager4264.

53 І верну́лися Ізраїлеві сини з пого́ні за филистимлянами, та й розграбува́ли їхні табо́ри.

54 David1732 aber nahm3947 des Philisters Haupt7218 und6430 brachte935 es gen Jerusalem3389; seine Waffen3627 aber legte7760 er in seine Hütte168.

54 А Давид узяв го́лову того филисти́млянина, і приніс її до Єрусалиму, а збро́ю його склав у своєму наме́ті.

55 Da aber Saul7586 David1732 sah7200 ausgehen3318 wider7125 den Philister6430, sprach559 er74 zu Abner74, seinem Feldhauptmann8269: Wes Sohn1121 ist der Knabe5288? Abner74 aber sprach559: So wahr deine See LE5315 lebet, König4428, ich weiß3045 nicht518.

55 А як Саул побачив Давида, що вихо́див напроти филисти́млянина, то сказав до Авне́ра, провідника́ війська: „Чий син оцей хло́пець, Авне́ре?“ А Авне́р відказав: „Присягаю життям твоїм, о ца́рю, що не знаю!“

56 Der König4428 sprach559: So frage7592 danach, wes Sohn1121 der Jüngling5958 sei.

56 І сказав цар: „Запитай, чий син цей юна́к?“

57 Da nun David1732 wiederkam von der Schlacht5221 des Philisters, nahm3947 ihn Abner74 und6430 brachte7725 ihn vor6440 Saul7586; und6430 er hatte935 des Philisters Haupt7218 in seiner Hand3027.

57 А коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то Авне́р узяв його й привів його перед Саула, а голова́ филисти́млянина — у руці його.

58 Und5650 Saul7586 sprach559 zu ihm: Wes Sohn1121 bist du, Knabe5288? David1732 sprach559: Ich bin ein Sohn1121 deines Knechts Isai3448, des Bethlehemiten1022.

58 І сказав до нього Саул: „Чий ти син, хло́пче?“ А Давид відказав: „Я син раба твого віфлеємлянина Єссе́я“.

1.0x